Психологи часто підкреслюють: усвідомленість — основа внутрішньої рівноваги.
Та рідко згадують, що до балансу веде ще один шлях — стриманість.
Це не пасивність і не холод. Це практика спокійного прийняття тиші, що виникає в паузах між думками.
Ми звикли одразу заповнювати ці паузи — словами, рухами, діями. Але інколи варто просто спостерігати.
Звернімо увагу, як ми поводимось у дискомфорті.
Хтось тягне себе за вуха, чухає ніс, поправляє комір. Інший — метушиться, коли втрачає ґрунт під ногами.
Ці дрібниці — дзеркало глибшої правди: ми намагаємось уникнути зустрічі з власною нестійкістю.
Але саме в ній — ключ. Бо за нашими жестами, словами й думками часто ховається базове відчуття тривоги, роздратування чи страху.
Саме нестійкість народжує пристрасті, агресію, заздрість, гординю.
Та велика сила — у зосередженості.
Лазер — це не просто світло. Це світло, зібране в точку. Воно здатне різати сталь.
Art by Marta Pitchuk
