Відчуття безпорадності зазвичай починається зі знайомих кожному розмірковувань, що «могло б бути» або «мало б бути». Таке відчуття, що поступово зміцнюється, зрештою призводить до відчаю. Науковці під час досліджень з’ясували, що для того, щоб позбутися відчуття безпорадності та відчаю, людині потрібно мати надію.
Втім, науковці вважають, що надія — це не емоція, це когнітивний, розумовий процес.
На думку дослідника С. Р. Снайдера, надія складається з тріади цілей, шляхів її досягнення та засобів. Також, виявляється, що надія потребує навчання. Отже, коли дитина зазнає невдач чи припускається помилок, необхідно її підтримувати, але спонукати шукати вихід самостійно, надаючи значення витримці та ініціативності дитини.
І напевно, найважливіше, що в ситуації безпорадності, надія є проявом та функцією боротьби.
Art by Marta Pitchuk
