Першу половину життя ми витрачаємо на те, щоб адаптуватися, пристосуватися, вивчати соціальні ролі та виправдовувати очікування інших.
Ці необхідні компроміси з навколишнім світом, здається, гарантують нам захист, прийняття іншими людьми та можливість впоратися з тривогою. Проте з роками вони перетворюються на шаблони, що обмежують нас, автоматичні дії, вимушені угоди.
І тоді у другій частині життя ми маємо відновити свої особистісні орієнтири. Відновлення особистих, а не набутих орієнтирів завжди є складним процесом, проте в середині нас існує величезна регенеративна енергія .
У той час як деякі рани в нашій життєвій історії ніколи повністю не загояться, якась інша енергія виникає навколо цих місць, роблячи нас мудріше навіть у ті моменти, коли травма визначає та зменшує нашу сутність.
Тож друга половина життя є особливою, в тому сенсі, що повертає нас собі…
Art by Ольга Гайдамака
