В декількох розмовах цього тижня постало питання, як відокремити стан постійного стресу від вигорання.
Якщо максимально спростити, то для мене вигорання це стан дуже схожий на душевну втому, що провокує цинізм та емоційне відчуження.
Фізичне та емоційне виснаження можуть бути маркерами, як стресу, так і вигорання.
Проте вигорання на відміну від стресу, зазвичай супроводжує зневіра, цинізм та песимізм.
Все навколишнє може викликати неприємні почуття у тих, хто вигорів, стається повільне витикання енергії з розуму та тіла, безнадія, що опановує кожного ранку, щойно людина прокидається.
До певної міри багато хто зараз у такому стані…проте він рідко буває постійним, такий стан то накочується, то відходить, то напливає, то віддаляється…
Що нам залишається?
Давні греки вважали, що навіть в складні часи слід «кохатися в красі, не втрачаючи смаку до простоти, і кохатися в мудрості, не втрачаючи людяності»
Art by Ольга Гайдамака
