У азіатів є метафора, яку можна перекласти, як «спокій людини в човні».
Одна із давніх легенд розказує про те, як країну охопила епідемія страшної хвороби.
Тоді люди, що опинилися у важких життєвих умовах вирішили залишити В’єтнам.
І багато людей почали сідати у човни і плисти в пошуках іншої долі людей, яких називали “люди у човнах”.
Вони випливали з країни на маленьких утлих суденцях.
Їхні човни нерідко потрапляли у шторм.
Якщо ці люди піддавалися паніці, судно обов’язково мало загинути.
Але якщо на борту була хоч одна людина, здатна зберігати спокій і мислити тверезо, то завдяки їй люди могли вистояти
Вираз обличчя «людини у човні», голос, розуміння, що робити, викликало в мандрівників відчуття впевненості, і люди починали вірити, що подолають труднощі.
Вони починали прислухатися до того, що каже така людина…
Як виявилось, саме стан «людини у човні» був здатен рятувати інших…
Art by Marta Pitchuk