Метапізнання

Мені подобається працювати з мисленням тих, хто до мене звертається.

Я навіть помітила, що фахівців, які працюють з людьми по ефекту, який виникає від сумісної роботи, умовно можна поділити на тих, хто підсилює або емоції або мислення.

У більшості випадків це відбувається несвідомо, тому що залежить від того, на яку внутрішню силу спирається той, що допомагає.

Повернемося до мислення

Метапізнання – цікавий процес, який може включати в себе мислення про мислення, доволі складну практику, напевно, тому і не таку популярну.

Останнім часом більш поширеним є інший тип метапізнання, такий як рефлексія, коли аналізується власний досвід.

Існує ще один різновид метапізнання, який називають методом позитивних питань.

Це спрямована форма рефлексії – коли необхідно зосередитися на своїх найкращих здобутках.

Виконуючи цю практику можна згадати часи, коли ми були горді за себе або за свої досягнення, або період у житті, коли вдалося подолати невдачі та труднощі.

Ціль полягає в тому, щоб почали діяти нейронні шляхи позитиву, які дозволять не зациклюватися на негативі.

Якщо ми починаємо рефлексувати над помилками та невдачами , то фактично активізуємо нейронні шляхи невдач, що найчастіше супроводжується негативними емоціями – збентеженням чи тривогою.

А зараз нам необхідно діяти інакше, свідомо наповнюючи себе позитивом.

Сядьте наодинці в кімнаті і дозвольте своїм думкам блукати де заманеться. Робіть це одну хвилину. Доведіть це бездумне блукання до десяти хвилин на день.

Потім починайте звертати увагу на свої думки, щоб побачити, чи не матеріалізується якесь слово чи мета.

Якщо ні, продовжить вправу до одинадцяти хвилин, потім до дванадцяти, потім до тринадцяти – поки не встановіть проміжок часу, який потрібен вам для того, щоб на думку спало щось позитивне.

Потрібно відчути стан, який описується шотландською фразою — «спокій без самотності».

Art by Ольга Гайдамака