Раніше я не працювала з цією темою, навіть у менторських програмах, не кажучи вже про корпоративні тренінги, якось не було в цьому потреби.
А зараз вже декілька сесій провела на тему, як подорослішати. І цікаво те, що в двох випадках це питання хвилювало відносно молодих людей, скажімо за тридцять, а три останні випадки стосувалися тих, кому вже добре за 40.
Вирішила декілька думок викласти тут, може комусь також буде у нагоді.
Перше і можливо найважливіше, що необхідно почати робити, щоб подорослішати, це посилити своє усвідомлення та критичне ставлення до реальності.
Необхідно помічати власну інфантильність у поведінці, комунікації, тому чи іншому рішенні.
Усвідомлювати нереалістичне ставлення до світу, аналізувати власні ілюзії та невласні думки.
Друге, взяти на себе відповідальність за всі події у своєму житті, та взагалі відмовитись від будь-яких звинувачень оточуючих.
Трете, це застосовувати сценарне планування, в якому є місця навіть тим варіантам подій, які не подобаються. Як це робили стоїки, які відразу уявляли все найгірше, що може статися.
Четверте, це турбуватися про своє здоров’я, як фізичне, так і емоційно-психологічне. Інакше кажучи, стати самому собі батьком або матусею, які люблять та піклуються про свою дитину. І не тоді, коли вже потрібно в лікарню, а на постійній основі, контролюючи своє харчування, навантаження, сон тощо.
П’яте – це визнати, що саме для вас є найголовнішим в житті, та діяти за принципом практикуй те, що проповідуєш.
А взагалі «не прагни негайних відповідей, яких тобі не дано отримати, тому що ти не в змозі ні збагнути, ні прожити їх. А сенс усього – прожити все.
Проживай спочатку свої запитання. І, може, з плином часу, ти поступово, сам цього не помічаючи, доживеш до того прекрасного дня, коли отримаєш свою відповідь.
Art by Marta Pitchuk
