Я вже не раз писала про важливість наявності цілей навіть у такий складний час. Саме цілі чи завдання допомагають багатьом із нас рухатися, не розпадаючись на частини.
На останній сесії один із учасників поділився своєю системою планування. Нині він розподіляє всі свої цілі на три групи.
У першій ті, які він хоче досягти протягом 30 днів, друга група – це завдання на 60 днів, а до цілей третьої групи відносяться ті, на які потрібно 90 днів.
Як він сказав, це йому допомагає рухатися в потрібному напрямку та розуміти, що попереду перемога.
Більшість із нас часто відчувають стрес через те, що звалюють на себе занадто багато завдань і неправильно розраховують час, який потрібний для вирішення кожного з них.
Якось я консультувала жінку-керівника, яка хотіла підвищити свою ефективність, і скаржилася на те, що мало встигає. Коли ми проаналізували її цілі та робочий графік, то виявилося, що у неї яскраво виражена «робоча булімія». На відміну від трудоголізму, коли людину поглинає робота, «робоча булімія» – це нав’язливе прагнення планувати якнайбільше завдань без урахування реальних можливостей. Вона як зачарована складала нереалістичні плани для себе і підлеглих, бігла як білка в колесі, нічого не встигала, дратувалась на всіх, істерила, але наступного дня все повторювалось…
Ми почали працювати, коли вона вже знаходилася на межі розлучення, в стані максимальної виснаженості та втрати бізнесу…
І сталося все це лише тому, що вона намагалася всім довести, що здатна на більше…
Зараз багато хто відчуває провину, що мало робить чи мало приносить користі, тому намагається це компенсувати додатковим навантаженням.
Не варто.
Спробуйте планувати за формулою 30-60-90.
Art by Ольга Гайдамака
