Біль, який ми отримуємо в процесі тренування або опанування чогось нового. Біль від всього такого, що нам не подобається робити, але є важливим, те, що здається нестерпним, але потрібним.
Це той біль, який ми самі, свідомо принесли у своє життя. Такій біль легше стерпіти й легше подолати.
Але існує ще й біль, який шукає нас.
Він являє собою всі ті прикрі обставини, що трапляються в кожному житті. В найтяжчих формах цей біль обертається на справжню трагедію, пов’язану з втратами всього того, що ми цінуємо і любимо.
Але біль рідко буває постійним, однаковим. Він то накочується, то відходить, то напливає, то віддаляється.
Впоратися з болем не означає його зупинити, ми можемо тільки змінити своє до нього ставлення.
Іноді бувають випадки, коли біль ніколи не йде назовсім. Біль від втрат не можна здолати швидко. Біль смертельно хворого може збільшуватися з плином часу.
Біль від депресії може поглинати.
Витримати біль не означає примусити його зникнути.
Витримати біль – це зробити так, щоб він значив для нас щось інше.
Витримати біль – це обернути біль на стійкість.