У стоїцизмі, буддизмі та незліченній безлічі інших шкіл можна знайти метафору, що описує навколишній світ подібним до каламутної води.
Для того, щоб краще бачити, що відбувається насправді, потрібно дозволити ситуації відстоятися. Ми не повинні обмінюватися один з одним первісними, ситуативними коментарями одразу, коли відбувається щось, що нам не подобається, ніхто не вимагає цього від нас.
Втім, якщо ми будемо терплячими і спокійними, нам відкриється якщо не істина, то хоча б наше бачення перестане бути чорно-білим.
У сьогоденні, повному шуму, метушні та протиріч, дуже легко втратити орієнтацію і прийняти хибне за істинне. Наші емоції, упередження і страхи спотворювати наше сприйняття реальності, роблячи її каламутною і неясною.
Щоб побачити хоч щось таким, як воно є, необхідно заспокоїти свій розум, відсторонитися від зовнішніх подразників і зануритися в стан внутрішнього спокою. Тільки тоді ми зможемо побачити ситуацію в істинному світлі, без спотворень і ілюзій.
Отже, коли наш розум спокійний, ми здатні бачити далі поверхневих речей, помічати деталі, які раніше вислизали від нашої уваги.
Головне, що заспокоївши розум, ми стаємо більш сприйнятливими до інтуїції, що завжди підказує нам правильний шлях.
Art by Ольга Гайдамака
