Будь-які наші залежності є лише системою керування тривогою.
Залежності працюють до певної міри, інакше б ми не вкладали в них стільки сил та енергії.
Іноді, коли все стає надто важко та нестерпно, ми знаходимо втіху в безглуздому та сентиментальному поверненні до минулого.
Наша ностальгія – слово, чия етимологія бере своє коріння у болі та тузі, – проявляється у вигляді фантазії, що світ наших предків, наших батьків, навіть нашого дитинства був кращим. Себто, ми здатні застрягати у своїх старих історіях, як муха у бурштині.
А коли жодна з них вже не спрацьовує , як запасний варіант завжди є гнів або відчуття зради.
Якщо й нам вдається розпізнавати власні патерни та не потрапляти постійно в їхню пастку, ми можемо вважати себе «здоровими невротиками», принаймні так вважає один з відомих юнгіанських аналітиків.
Невротиками, тому що ми страждаємо від глибокого внутрішнього розколу, здоровими, тому що усвідомлюємо те, що відбувається, і вирішуємо мужньо боротися з цим розколом.
В такому разі майбутнє залишиться за нами, оскільки різні варіанти вибору призводять до різних результатів.
Art by Ольга Гайдамака
