Останні консультації навели на певні думки, що для більшості з нас страх втратити став сильнішим за бажання досягти того, чого в нас немає.
Чим краще в нас щось виходило в минулому, тим складніше нам зараз працювати над чимось ще.
Професіонали, які приросли до свого місця, тягнуть важкі валізи досвіду, який вони вирвали у життя з боєм.
А потім, одного дня, такого профі обганяє якась молодь, хлопчики та дівчатка з рюкзачками на одному плечі, які прямують вперед, у майбутнє.
Ноша у молоді набагато легша, тому вони швидко залишають стару гвардію позаду.
До речі, такий ефект також пов’язаний з тим, що профі складно прийняти той факт, що на авансцені вже не вони, а представники іншого покоління.
Їхній час потроху минає.
Зрілість – це окремий етап життя не менш важливий, ніж молодість.
Саме на цьому етапі ми маємо усвідомити, що наше Я не бажає нічого ні більшого, ні меншого, а тільки бути тим, ким воно було створено…
Art by Marta Pitchuk
