“Ніколи не припиняй вирізьблювати власну статую”

Люди мають неймовірно великий потенціал до самопожертви, до хоробрості та до створення краси, від якої перехоплює подих.

Але людські істоти також здатні на кривду й тортури, при чому займаються ними з винахідливістю та задоволенням.

Вони роблять рабами й експлуатують подібних до себе.

Вони розробляють складні й вишукані схеми того, як наповнити болем життя інших.

Якщо людина щодня демонструє жорстокість, то поступово вона перетворюється на жорстку людину, а потім перестає бути людиною зовсім.

Але, якщо щодня робити щось корисне для себе або оточуючих, то через деякий час це стане звичкою.

Щоразу, коли ми діємо, наші вчинки породжують певні почуття – задоволення чи біль, гордість чи сором, які підсилюють певні звички.

З кожним новим повтором те, що було новим стає звичайним.

Тому сьогодні нам можуть бути в нагоді слова древньогрецького філософа Плотіна

“Ніколи не припиняй вирізьблювати власну статую”