Іноді під час тренінгів я спостерігаю, як окремі учасники багато записують у робочі зошити. Іноді вони записують за мною, іноді фіксують думки когось з колег, якісь інсайти, які виникають по ходу.
Але після закінчення тренінгу всі ці блокноти забуваються, губляться, а думки та ідею не реалізуються.
Крім того, інтенсивність і концентрація думок на тренінгу настільки висока, зрозуміло, коли тренінг проводжу я))), що рефлексувати практично немає часу, встигнути б записати думку.
Розуміючи це, я свідомо по-іншому проводжу корпоративні менторські програми – один модуль на тиждень та надаю завдання, над яким слід подумати та записати власні висновки до наступної сесії.
Якщо ми хочемо красиво дорослішати або ставати більш зрілими, нам потрібно прислухатися до своєї власної правди. Наш внутрішній вчитель знає, що в наших записах, висновках, думках можуть бути поради самим собі. Важливо прислухатися до того, що говорить наше життя, і записувати це, щоб не забути своєї правди або не заперечувати, що ми її чули.
Ще з дитинства нас переконували, що якщо сильно захотіти, як варіант наполегливо працювати, можна отримати все, що захочеш. На жаль, не все.
Інфантильність такого мислення розчулює, і потім це дає добрий заробіток усім тим, хто проводить незліченні марафони, експлуатуючи наше бажання радіти ілюзіям.
Зрілість починається в той момент, коли внутрішня правда стає ціннішою, ніж думки тих, хто каже нам, як правильно.
Art by Ольга Гайдамака
